Роз’яснення основних положень виконавчого провадження

 

Виконавче провадження – це сукупність дій органів та посадових осіб спрямованих на виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень встановлених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно – правовими актами виданими на підставі згаданого закону. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Основні положення здійснення виконавчого провадження закріплено  Законом України «Про виконавче провадження». Законом передбачено вичерпний перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, встановлюються певні вимоги до оформлення виконавчих документів та передбачено певний порядок прийняття  виконавчого документа до виконання, відкриття виконавчого провадження, провадження виконавчих дій спрямованих на належне та своєчасне виконання рішень судів або інших уповноважених на це законом органів. Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу та ґрунтується на засадах законності, рівності прав громадян, обов’язковості виконання судових рішень та рішень інших уповноважених органів.

Здійснення виконавчого провадження розпочинається з надходження виконавчого документа до державного виконавця, яким в межах визначених законодавством строків приймається рішення щодо відкриття або відмови у відкритті виконавчого провадження. Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження можуть бути обставини чітко визначені ст. 26  Закону України «Про виконавче провадження», як то не набрання чинності рішенням на підставі якого видано виконавчий документ, пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання тощо. Якщо виконавчий документ відповідає встановленим вимогам державним виконавцем виноситься постанова про відкриття виконавчого провадження в якій боржнику надається строк для добровільного виконання рішення. Вразі невиконання боржником вимог постанови про відкриття виконавчого провадження та вимог виконавчого документа вцілому державний виконавець, пересвідчившись, що боржник ознайомлений з рішенням та постановою розпочинає примусове виконання рішення. Також з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми боргу. Примусове виконання полягає у виявленні та зверненні  стягнення на кошти та майно належне боржнику. З цією метою державним виконавцем направляються запити щодо наявності майна боржника до установ, що здійснюють реєстрацію права власності на майно, як то Бюро технічної інвентаризації, Державтоінспекція, податкова інспекція, пенсійний фонд, банківські установи, також перевіряється наявність майна та коштів боржника виходом за адресою реєстрації або фактичного проживання. Вразі виявлення майна належного боржнику на нього державним виконавцем накладається арешт, відповідним актом проводиться опис та оцінка майна. Якщо проведення оцінки потребує додаткових знань, державним виконавцем залучається експерт до участі у виконавчому провадженні, про що виноситься відповідна постанова. В результаті дослідження експертом надається висновок, щодо вартості описаного майна. Відповідно до вимог законодавства в подальшому описане майно передається в реалізацію торгівельній організації, що виграла тендер на проведення реалізації. Кошти від реалізації в межах встановлених строків надходять на депозитний рахунок відділу, з якого перераховуються стягувачам відповідно черговості. Після розподілу стягнутих сум та перерахувань їх стягувачам державним виконавцем вирішується питання щодо завершення виконавчого провадження, про що виноситься відповідна постанова. Вразі відсутності у боржника майна на яке за законом можна звернути стягнененя, або боржника взагалі, державним виконавцем  вирішується питання щодо повернення виконавчого документа без виконання. Державного виконавця наділено широким спектром повноважень таких як одержувати необхідні для проведення виконавчих дій довідки, інформацію, пояснення; безперешкодно входити до приміщень і сховищ де знаходиться майно боржника;накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання; застосовувати фото, відео зйомку тощо.

В залежності від характеру стягнень змінюється й процедура виконання. Так за документами немайнового характеру державний виконавець зобов’язує боржника виконати рішення суду, а в разі невиконання в обов’язковому порядку застосовує  до нього штрафні санкції. В подальшому провадження виконавчих дій здійснюється відповідно до ст.. 76 Закону України «Про виконавче провадження»

За виконавчими документами про стягнення аліментів, вразі виникнення заборгованості накладається арешт на майно та кошти боржника, а при систематичній несплаті коштів порушується питання щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене слід зазначити, що виконавче провадження можна назвати однією з головних стадій судового процесу адже кожен громадянин, що звертається до суду або інших органів, прагне встановити порушені права та законні інтереси та лише завдяки виконавчому провадженню, якщо боржник не законослухняний громадянин ці права може бути встановлено примусово.

 

Начальник Заводського відділу ДВС Миколаївського МУЮ

М. І. Валешинський